вічний
ВІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який не має початку й кінця; безконечний у часі.
Так усе колись минеться. Все, що вдів людський дух. Неодмінним зістається Лиш невпинний, вічний рух (Сам., І, 1958, 80);
Матеріальний світ вічний у часі і безмежний в просторі (Н аука.., 8, 1956, 36);
// Незалежний від часу; незмінний.
Ми у вічну моральність не віримо і обман усяких байок про моральність викриваємо (Ленін, 31, 1951, 258).
2. Який не зникає, не перестає існувати.
На вічну пам’ять І. П. Котляревському (Шевч., І, 1951, 11);
Я вірю, мила, вірю знов. Що більш ніж вічна ся любов! (Л. Укр., IV, 1954, 81);
Все, що твориться в ім’я народу, Вічне і безсмертне, як народ! (Дор., Серед степу.., 1952, 26);
// Не обмежений якимсь строком.
Ві́чний вого́нь — вогонь, який ніколи не згасає.
Знайди безіменну могилу солдата І вічний вогонь, ща над ним пломеніє! (Забашта, Квіт.., 1960, 8).
◊ Ві́чна мерзлота́ — шар мерзлого грунту, який не розтає протягом усього року.
Розтає тільки верхній шар землі [в тундрі] товщиною близько 1 м. Глибше земля залишається мерзлою. Це так звана вічна мерзлота (Фіз. геогр., 5, 1956, 124);
Ві́чний лід — лід у холодних водах морів, океанів, у високих горах тощо, який ніколи не розтає до кінця.
Летять на північ літаки над вічними льодами, ведуть на північ моряки могутні криголами (Забіла, Промені, 1951, 25);
Ві́чний сніг — сніг, що лежить на високих горах і ніколи не розтає до кінця.
У віддалі синіються кришталевою стіною височенні гори, покриті вічним снігом (Фр.. II, 1950, 73).
◊ Ві́чний спочи́нок (відпочи́нок) — смерть.
Лежи, Олечко! Лежи на своїй смертній постелі. Знайшла ти вічний спочинок далеко від рідної матері (Хижняк, Тамара, 1959, 191);
Засну́ти ві́чним сном див. засну́ти;
На ві́ки ві́чні див. вік.
3. розм. Який постійно відбувається, існує, часто повторюється; безперестанний.
І досвід досить показав, що тільки соціалістична революція є виходом з вічних воєн (Ленін, 31, 1951, 422);
Свої вічні турботи він ділив з нею (Коцюб., II, 1955, 333);
// Який дуже довго займається чим-небудь або перебуває в певному стані.
Гамір переднічний Всюди затиха: Спить трудівник вічний. Важко в сні зітха (Граб., I, 1959, 165);
Вічний студент.
◊ Ві́чне перо́ — те саме, що авторучка.
Тоді доктор Пастух виймає з бічної кишені вічне перо (Вільде, На порозі, 1955, 29);
Ві́чний шах — становище в шаховій грі, при якому будь-хто із супротивників не може досягти перемоги.
Нічийний результат зараховується. також і в тих випадках, коли одна сторона оголошує вічний шах (Перша книга шахіста, 1952, 42).
Словник української мови (СУМ-11)