віщування

ВІЩУВА́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. віщува́ти.

Ходить [Тиміш] із улиці в другу, аж стоїть Хима в воротях; глянув він, та й згадав її віщування. — Вража дівчино! — каже, — напророкувала мені лихо! (Вовчок, І, 1955, 54);

В тій хвилині тьохнуло в його болем розритім серці якесь прочуття, мов лихе віщування (Коб., II, 1956, 39);

Всупереч тим віщуванням проходили грози, А як грозу віщували нам — сонце пекло (Рильський, Троянди.., 1957, 29).

Значення в інших словниках

1. віщування — віщува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. віщування — Пророкування, пророцтво; передбачення, прогноз|а|; (лихе) прочуття, передчуття.  Словник синонімів Караванського
3. віщування — -я, с. Дія та її результат за знач. віщувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. віщування — ВІЩУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. віщува́ти. Ходить [Тиміш] із улиці в другу, аж стоїть Хима в воротях; глянув він, та й згадав її віщування. – Вража дівчино! – каже, – напророкувала мені лихо!...  Словник української мови у 20 томах
5. віщування — Віщува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. віщування — Віщува́ння, -ня с. Предвѣщаніе, пророчество.  Словник української мови Грінченка