в’язіль

В’Я́ЗІЛЬ, зелю, ч. Назва ряду дикорослих рослин родини бобових (польовий горошок та ін.).

Ну й різноцвіття було в мене під ногами! Самий пагорб, на якому я всівся, було вкрито жовтизною гірського в’язелю (Мур., Бук. повість, 1959, 288).