в’ялення
В’Я́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. в’яли́ти 1.
У людей [пізнього палеоліту] з’явилася можливість створювати деякі запаси їжі, можливо, їм були вже відомі найпростіші форми консервування (копчення, в’ялення, заморожування) (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 19).
Словник української мови (СУМ-11)