габілітуватися

ГАБІЛІТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., зах. Складати іспит на право викладати в університеті.

На великий гнів деяких моїх близьких братів-русинів, наважився скласти з відзнакою докторат з славістики у Відні та габілітуватися на викладання української літератури у Львівському університеті (Фр., I, 1955, 27).

Значення в інших словниках

1. габілітуватися — Габілітува́тися: — захист наукової роботи на право читання лекцій в університеті [49] — захищати наукову роботу, що дає право читати лекції в університеті [I] — проходити перевірку...  Словник з творів Івана Франка
2. габілітуватися — габілітува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду складати іспит на право викладання в університеті діал.  Орфографічний словник української мови
3. габілітуватися — -уюся, -уєшся, недок., зах. Складати іспит на право викладати в університеті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. габілітуватися — ГАБІЛІТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., зах. Складати іспит на право читати лекції в університеті. На великий гнів деяких моїх близьких братів-русинів...  Словник української мови у 20 томах