Словник української мови в 11 томах

гага

ГА́ГА, и, ж. Полярна морська качка з цінним білим пухом.

За кайрами з’явилися гаги, гагарки, казарки, снігова чайка (Трубл., 1, 1955, 482);

*У порівн. Несподівано натикаємось на ряд ясних облич, або на баб, з головою завинених у білі рядна, що рядками сидять, наче пухнаті гаги на скелях північних (Коцюб., II, 1955, 239).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гага — га́га іменник жіночого роду, істота полярна качка  Орфографічний словник української мови
  2. гага — -и, ж. Полярна морська качка з цінним білим пухом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гага — ГА́ГА, и, ж. Полярний морський птах родини качкових із цінним білим пухом; пухівка. За кайрами з'явилися гаги, гагарки, казарки, снігова чайка (М.  Словник української мови у 20 томах