гага
ГА́ГА, и, ж. Полярна морська качка з цінним білим пухом.
За кайрами з’явилися гаги, гагарки, казарки, снігова чайка (Трубл., 1, 1955, 482);
*У порівн. Несподівано натикаємось на ряд ясних облич, або на баб, з головою завинених у білі рядна, що рядками сидять, наче пухнаті гаги на скелях північних (Коцюб., II, 1955, 239).
Словник української мови (СУМ-11)