гагакання

ГАГА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. гага́кати і звуки, утворювані цією дією.

— Сумно, справді, стояти так і слухати гагакання дяків (Мирний, IV, 1955, 140).

Значення в інших словниках

1. гагакання — гага́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гагакання — -я, с. Дія за знач. гагакати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гагакання — ГАГА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. гага́кати і звуки, утворювані цією дією. Можна було побачити таких ось величезних гусей. Причому не тільки за розмірами, а й за потужним трубним гагаканням (із журн.  Словник української мови у 20 томах
4. гагакання — див. звучання; сміх  Словник синонімів Вусика
5. гагакання — Гагакання, -ня с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.  Словник української мови Грінченка