гагакати
ГАГА́КАТИ, аю, аєш, недок.
1. Видавати звуки "га-га" (про гусей).
Ржуть коні, реве бидло, риплять вози, гагакають гуси (Вовчок, VI, 1956, 295).
2. перен., розм. Викрикувати, голосно співати і т. ін. (про людину).
Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)