гага
ГА́ГА, и, ж.
Полярний морський птах родини качкових із цінним білим пухом; пухівка.
За кайрами з'явилися гаги, гагарки, казарки, снігова чайка (М. Трублаїні);
Гаги гніздяться колоніями в кілька сотень (а іноді й до 2000) пар переважно на Півночі, яйця відкладають наприкінці травня, коли в тих краях ще досить прохолодно (з наук.-попул. літ.);
В Україні протягом останніх 100 років стали гніздовими: гага, горлиця садова, сова бородата, дятел сирійський, плиска жовтоголова, очеретянка садова, вівчарик зелений, горобець чорногрудий (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Несподівано натикаємось на ряд ясних облич або на баб, з головою завинених у білі рядна, що рядками сидять, наче пухнаті гаги на скелях північних (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)