гага
ГА́ГА, и, ж.
Полярний морський птах родини качкових із цінним білим пухом; пухівка.
За кайрами з'явилися гаги, гагарки, казарки, снігова чайка (М. Трублаїні);
Гаги гніздяться колоніями в кілька сотень (а іноді й до 2000) пар переважно на Півночі, яйця відкладають наприкінці травня, коли в тих краях ще досить прохолодно (з наук.-попул. літ.);
В Україні протягом останніх 100 років стали гніздовими: гага, горлиця садова, сова бородата, дятел сирійський, плиска жовтоголова, очеретянка садова, вівчарик зелений, горобець чорногрудий (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Несподівано натикаємось на ряд ясних облич або на баб, з головою завинених у білі рядна, що рядками сидять, наче пухнаті гаги на скелях північних (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гага — га́га іменник жіночого роду, істота полярна качка Орфографічний словник української мови
- гага — -и, ж. Полярна морська качка з цінним білим пухом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гага — ГА́ГА, и, ж. Полярна морська качка з цінним білим пухом. За кайрами з’явилися гаги, гагарки, казарки, снігова чайка (Трубл., 1, 1955, 482); *У порівн. Словник української мови в 11 томах