1. Словник української мови у 20 томах

гагакання

ГАГА́КАННЯ, я, с.

Дія за знач. гага́кати і звуки, утворювані цією дією.

Можна було побачити таких ось величезних гусей. Причому не тільки за розмірами, а й за потужним трубним гагаканням (із журн.);

– Сумно, справді, стояти так і слухати гагакання дяків (Панас Мирний);

Од причілкового вікна долітало голосне, з присвистом, з гагаканням хропіння (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гагакання — гага́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гагакання — -я, с. Дія за знач. гагакати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гагакання — див. звучання; сміх Словник синонімів Вусика
  4. гагакання — ГАГА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. гага́кати і звуки, утворювані цією дією. — Сумно, справді, стояти так і слухати гагакання дяків (Мирний, IV, 1955, 140). Словник української мови в 11 томах
  5. гагакання — Гагакання, -ня с. Вскрикиваніе, громкій говоръ. Словник української мови Грінченка