гадкування

ГАДКУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. гадкува́ти.

Санда стояла, мов укопана. Розумом вона вдалася більш до батька, й велике задкування не було її звичаєм (Коб., III, 1956, 487).

Значення в інших словниках

1. гадкування — гадкува́ння іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. гадкування — -я, с., діал. Дія за знач. гадкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гадкування — ГАДКУВА́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. гадкува́ти. Санда стояла, мов укопана. Розумом вона вдалася більш до батька, й велике гадкування не було її звичаєм (О. Кобилянська); Геть гадкування! Ставаймо швидше до праці! (із журн.).  Словник української мови у 20 томах