гадкувати
ГАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Міркувати, роздумувати.
— Ну, — скажете, — добре зробив Василь. Розумно гадкував. Добре, та не найліпше! (Фр., І, 1955, 128);
— Но-но, гадкуй, Василю, щоби сплатити б довг навчасі — попередив Фрід Порадюка (Чендей, Вітер.., 1958, 197).
Словник української мови (СУМ-11)