гадів
ГА́ДІВ, дова, дове. Прикм. до гад 1.
Гадове око;
// Уживається як лайливе слово.
— Чи так-то, гадів син, він слуха? (Котл., 1, 1952, 79).
Словник української мови (СУМ-11)ГА́ДІВ, дова, дове. Прикм. до гад 1.
Гадове око;
// Уживається як лайливе слово.
— Чи так-то, гадів син, він слуха? (Котл., 1, 1952, 79).
Словник української мови (СУМ-11)