гадячий
ГА́ДЯЧИЙ, а, е, розм. Прикм. до гад.
Та під п’яну руч гордовито волали вони (підліщани);
— Ми однодворці, майже дворя-ани! — Голодранці! — гукали їм з інших частин. — А все ж не куркульня гадяча!.. (Крот., Сини… 1948, 13).
Словник української мови (СУМ-11)