гадячий
Гадячий, -а, -е
1) = гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. І. 22.
2) гадяче зілля. раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37.
Словник української мови ГрінченкаГадячий, -а, -е
1) = гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. І. 22.
2) гадяче зілля. раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37.
Словник української мови Грінченка