гадючий
Гадючий, -а, -е
1) Змѣиный, гадючій. Гадюча в серці в вас отрута. К. Псал. 132. гадюче кодло. Змѣиное гнѣздо.
2) гадюча морква. раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. ЗЮЗО. І. 166.
3) Бранное слово. Гадючий сину! Маркев. 56. Гадючий жид. Маркев. 56. І ціпка вхопила гадюча дитина. Грин. II. 183.
Словник української мови Грінченка