газобетон

ГАЗОБЕТО́Н, у, ч. Дірчастий бетон, який одержують унаслідок вдування в цементне тісто повітря або введення газоутворюючих сумішей (перов. алюмінієвої пудри).

Будівельні деталі з газобетону.

Значення в інших словниках

1. газобетон — газобето́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. газобетон — -у, ч. Дірчастий бетон, що його одержують унаслідок вдування в цементне тісто повітря або введення газотвірних сумішей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. газобетон — ГАЗОБЕТО́Н, у, ч. Різновид комірчастого бетону – штучний камінь із рівномірно розподіленими по всьому об'єму сферичними закритими порами діаметром 1–3 міліметри.  Словник української мови у 20 томах
4. газобетон — газобето́н (від газ та бетон) легкий бетон ніздрюватої структури, який одержують, вводячи у бетонну суміш газоутворюючі домішки.  Словник іншомовних слів Мельничука