гарпунник

ГАРПУ́ННИК, а, ч. Той, хто полює а гарпуном.

— Він, мабуть, гарпунник-китобоєць з професії, — висловив здогад Лейте (Трубл., І, 1955, 420).

Значення в інших словниках

1. гарпунник — гарпу́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гарпунник — -а, ч. Той, хто полює з гарпуном.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарпунник — ГАРПУ́ННИК, а, ч. Той, хто полює з гарпуном. – Він, мабуть, гарпунник-китобоєць з професії, – висловив здогад Лейте (М. Трублаїні); Відчувши небезпеку, кит йде в глибину, а човен все кружляє поблизу.  Словник української мови у 20 томах