гейкання
ГЕ́ЙКАННЯ, я, с. Дія за знач. ге́йкати.
Не чути Радісних криків дітей, гейкання плугатарів, Мокро ще в полі (Фр., XIII, 1954, 306);
На два вози вояки, з гейканням викочували залізні бочки з бензином (Козл., Ю. Крук, 1957, 221).
Словник української мови (СУМ-11)