географ

ГЕО́ГРАФ, а, ч. Фахівець з географії.

Він етнограф, невтомний мандрівник-географ і лікар, знавець народної медицини (Вол., Місячне срібло, 1961, 48).

Значення в інших словниках

1. географ — гео́граф іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. географ — -а, ч. Фахівець із географії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. географ — ГЕО́ГРАФ, а, ч. 1. Фахівець із географії. – Наша експедиція була проведена за методом відомого вченого-географа Гумбольдта, – вів далі Шевченко (З. Тулуб); – Живий він, ваш Колосовський...  Словник української мови у 20 томах
4. географ — Гео́граф, -фа; -графи, -фів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)