гепнутися
ГЕ́ПНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм.
1. Раптово, з великим шумом упасти.
Лад ухом Івановим гучно прогула цеглина і важко гепнулася у траву (Мирний, IV, 1955, 96);
Ілько вмить так схопив його за ногу, що Юрко вже не сів, а просто гепнувся знов на землю (Козл., Ю. Крук, 1957, 350).
2. Ударитися.
Величезним скоком підплигнув медвідь і шпурнув на одного ловця свою зброю — буковий конар, який зі страшною силою гепнувся о дерево (Фр., VI, 1951, 15);
Намагаючись втекти за куліси, він так заплутався в них [штанях], що гепнувся об підлогу сцени, аж стіни ходуном заходили (Руд., Вітер.., 1958, 87).
Словник української мови (СУМ-11)