герольд
ГЕРО́ЛЬД, а, ч. Глашатай, оповісник при дворах феодальних правителів, а пізніше при дворах європейських монархів.
Забажалось королеві Звоювать чужеє царство, Розіслав він скрізь герольдів На війну скликать лицарство (Л. Укр., І, 1951, 374);
З прийомної виходять герольди і сурмлять в сурми; ідуть на балкон і кричать звідтіль на площу (Крот., Вибр., 1959, 579).
Словник української мови (СУМ-11)