Значення в інших словниках
-
герольд —
Геро́льд: — в середні віки: вісник, глашатай, парламентер, церемоніймейстер при дворі великих феодалів [30] — оповісник, розпорядник на святах, парламентер [8]
Словник з творів Івана Франка
-
герольд —
геро́льд іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
герольд —
-а, ч. Глашатай, оповісник при дворах феодальних правителів, а згодом при дворах європейських монархів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
герольд —
Вістун, кобзар, див. глаштай, геральд
Словник чужослів Павло Штепа
-
герольд —
ГЕРО́ЛЬД, а, ч., іст. Оповісник при дворах феодальних правителів, а також європейських монархів. Усi посланцi й магнати стали двома рядами по обидва боки зали i ждали короля. Незабаром рознiсся по залi голос герольда: “Найяснiший король Ян-Казимiр їде!...
Словник української мови у 20 томах
-
герольд —
геро́льд (нім. Herold) у країнах Західної Європи за середніх віків оповісник, парламентер, церемоніймейстер при дворах королів і великих феодалів, розпорядник на святах, лицарських турнірах. Г. відали також складанням гербів і родоводів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
герольд —
ОПОВІ́СНИК (той, хто оповіщає когонебудь про щось), ОБ'Я́ВНИК рідко, ОКЛИ́ЧНИК рідко, ГЛАША́ТАЙ іст., ПОКЛИ́КАЧ іст., КЛИКУ́Н іст., БОХТА́Р діал.; ГЕРО́ЛЬД іст. (при дворах європейських монархів). Гучний голос оповісника.. покотився..
Словник синонімів української мови
-
герольд —
Геро́льд, -да; -ро́льди, -дів (нім.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
герольд —
ГЕРО́ЛЬД, а, ч. Глашатай, оповісник при дворах феодальних правителів, а пізніше при дворах європейських монархів. Забажалось королеві Звоювать чужеє царство, Розіслав він скрізь герольдів На війну скликать лицарство (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах