герцювати
ГЕРЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Гарцювати.
— А ви, дітки, не пустуйте, Поза домом не герцюйте, Мамі збитків не творіть! (Фр., XII, 1953, 34);
Навколо хати герцюють хлопці на деревляних [дерев’яних] конях (Стеф., III, 1954, 94).
Словник української мови (СУМ-11)