гибнути
ГИ́БНУТИ, ну, неш, недок., діал.
1. Гинути (у 1 знач.).
То — світла думка про мерців, Про те, як гибли певні браття… Вона знов викличе борців, До бою знов натхне завзяття! (Граб., І, 1959, 161);
— Кому хочеться гибнуть з голоду?— твердішає голос (Стельмах, Хліб.., 1959, 25).
2. Гибіти (у 1 знач.).
[Мотря:] Аби море та щоб тепло. А то… Якась тобі Горпина на морі, а ти — гибни над холодною рікою (Мороз, П’єси, 1959, 251).
Словник української мови (СУМ-11)