1. Словник української мови в 11 томах

гибнути

ГИ́БНУТИ, ну, неш, недок., діал.

1. Гинути (у 1 знач.).

То — світла думка про мерців, Про те, як гибли певні браття… Вона знов викличе борців, До бою знов натхне завзяття! (Граб., І, 1959, 161);

— Кому хочеться гибнуть з голоду?— твердішає голос (Стельмах, Хліб.., 1959, 25).

2. Гибіти (у 1 знач.).

[Мотря:] Аби море та щоб тепло. А то… Якась тобі Горпина на морі, а ти — гибни над холодною рікою (Мороз, П’єси, 1959, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гибнути — ги́бнути дієслово недоконаного виду гинути діал. Орфографічний словник української мови
  2. гибнути — -ну, -неш, недок., діал. 1》 Гинути (у 1 знач.). 2》 Гибіти (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гибнути — Гинути, загинути, згинути, вигинути, умирати, вмерти, вимирати, вимерти, повимирати, загублюватися, загубитися, позабулюватися, зникати, зникнути, зникти, позникати, щезати, щезнути, пощезати, занапащуватися, занапаститися Словник чужослів Павло Штепа
  4. гибнути — ГИ́БНУТИ, ну, неш, недок., діал. Гинути (у 1 знач.). То – світла думка про мерців, Про те, як гибли певні браття... Вона знов викличе борців, До бою знов натхне завзяття! (П. Грабовський); – Кому хочеться гибнуть з голоду? – твердішає голос (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. гибнути — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови