гибнути
ГИ́БНУТИ, ну, неш, недок., діал.
Гинути (у 1 знач.).
То – світла думка про мерців, Про те, як гибли певні браття... Вона знов викличе борців, До бою знов натхне завзяття! (П. Грабовський);
– Кому хочеться гибнуть з голоду? – твердішає голос (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гибнути — ги́бнути дієслово недоконаного виду гинути діал. Орфографічний словник української мови
- гибнути — -ну, -неш, недок., діал. 1》 Гинути (у 1 знач.). 2》 Гибіти (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гибнути — Гинути, загинути, згинути, вигинути, умирати, вмерти, вимирати, вимерти, повимирати, загублюватися, загубитися, позабулюватися, зникати, зникнути, зникти, позникати, щезати, щезнути, пощезати, занапащуватися, занапаститися Словник чужослів Павло Штепа
- гибнути — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови
- гибнути — ГИ́БНУТИ, ну, неш, недок., діал. 1. Гинути (у 1 знач.). То — світла думка про мерців, Про те, як гибли певні браття… Вона знов викличе борців, До бою знов натхне завзяття! (Граб., І, 1959, 161); — Кому хочеться гибнуть з голоду?... Словник української мови в 11 томах