гибіння

ГИ́БІННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ги́біти.

Минали години, але їхнє [в'язнів] гибіння не закінчувалось (І. Багряний);

Після шести років гибіння за колючим дротом Альтмана, який уже став інвалідом, звільнено за відсутністю складу злочину й повністю реабілітовано (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me