гибіння
ГИ́БІННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ги́біти.
Минали години, але їхнє [в'язнів] гибіння не закінчувалось (І. Багряний);
Після шести років гибіння за колючим дротом Альтмана, який уже став інвалідом, звільнено за відсутністю складу злочину й повністю реабілітовано (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me