гигикати
ГИГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сміятися, видаючи звуки «ги-ги».
Парубок притуляє до себе дівчину, віддає їй поцілунок,взамін одержує штурхана, грайливо гигикає (Стельмах, Хліб.., 1959, 550);
// Насміхатися, глузувати.
— Сяде на воза, як опудало, руки розвісить, — гигикав бородань.— Гляньте на цього візника! (Хижняк, Тамара, 1959, 65).
Словник української мови (СУМ-11)