гигикати

ГИГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Сміятися, видаючи звуки “ги-ги”.

Дурень сидів і зрідка гигикав. – Чого ви смієтесь? – Оце! – тикнув той пальцем на папірець і задумався (М. Хвильовий);

Денис знову ліг на воза, час від часу підводячись та гигикаючи з того, що бик махає головою і не може ніяк скинути з рога забитої птиці (Григорій Тютюнник);

Парубок притуляє до себе дівчину, віддає їй поцілунок, взамін одержує штурхана, грайливо гигикає (М. Стельмах);

// Насміхатися, глузувати.

– Сяде на воза, як опудало, руки розвісить, – гигикав бородань. – Гляньте на цього візника! (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. гигикати — гиги́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гигикати — -аю, -аєш, недок., розм. Сміятися, видаючи звуки "ги-ги". || Насміхатися, глузувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гигикати — див. сміятися  Словник синонімів Вусика
4. гигикати — НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. гигикати — Гиги́кати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гигикати — ГИГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сміятися, видаючи звуки «ги-ги». Парубок притуляє до себе дівчину, віддає їй поцілунок,взамін одержує штурхана, грайливо гигикає (Стельмах, Хліб.., 1959, 550); // Насміхатися, глузувати.  Словник української мови в 11 томах