гиркати
ГИ́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сердито гримати на кого-небудь; покрикувати.
Не любить невістка свекруху. Гиркає на неї (Вишня, II, 1956, 17);
В степу чи в садку збіжаться [Кирило з Терешком] і гиркають один на одного до півночі (Ковінька, Кутя.., 1960, 114).
Словник української мови (СУМ-11)