Великий тлумачний словник сучасної мови

гиркати

ги́ркати

-аю, -аєш, недок., розм.

Сердито гримати на кого-небудь; покрикувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гиркати — ги́ркати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. гиркати — ГИ́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сердито гримати на кого-небудь; покрикувати. Цілий день пан президент лютував і так часом гиркав на Вінтера, що було чути аж до великої приймальні (В. Винниченко); Не любить невістка свекруху.  Словник української мови у 20 томах
  3. гиркати — див. кричати; лаяти  Словник синонімів Вусика
  4. гиркати — ПОКРИ́КУВАТИ (ПОКРИКА́ТИ рідше) (час від часу кричати), ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ПОГЕ́ЙКУВАТИ розм., НАКЛИ́КУВАТИ діал.; ГАРИ́КАТИ розм., ГИ́РКАТИ розм. (сердито). — Боржій, боржій, жінко! — покрикує на неї Гвинтовка (П. Куліш); — Рист!...  Словник синонімів української мови
  5. гиркати — ГИ́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сердито гримати на кого-небудь; покрикувати. Не любить невістка свекруху. Гиркає на неї (Вишня, II, 1956, 17); В степу чи в садку збіжаться [Кирило з Терешком] і гиркають один на одного до півночі (Ковінька, Кутя.., 1960, 114).  Словник української мови в 11 томах
  6. гиркати — Гиркати, -каю, -єш гл. = гарикати.  Словник української мови Грінченка