глазет

ГЛАЗЕ́Т, у. ч. Гатунок парчі з витканими золотими або срібними узорами;

// Одяг з такої парчі.

Дівчата у стрічках, у стьожках, молодиці у парчевих очіпках, у кармазинах, у глазеті (Стор., І, 1957, 76).

Значення в інших словниках

1. глазет — глазе́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. глазет — -у, ч. Сорт парчі з витканими золотими або срібними узорами. || Одяг з такої парчі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глазет — ГЛАЗЕ́Т, у, ч. Ґатунок парчі з витканими золотими або срібними узорами. Сидів генеральний обозний в каптані з адамашки.., підбитому білим легким глазетом (М. Старицький); // Одяг з такої парчі. Дівчата у стрічках, у стьожках, молодиці у парчевих очіпках, у кармазинах, у глазеті (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
4. глазет — глазе́т (від франц. glace – лощений) парча з кольоровою шовковою основою і гладеньким золотим або срібним пітканням.  Словник іншомовних слів Мельничука