гномик
ГНО́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до гном.
Звідси він [рибалка] здавався маленьким добрим дідуганом-гномиком, які майже в усіх казках виручають із біди велетнів (Руд., Вітер.., 1958, 234).
Словник української мови (СУМ-11)ГНО́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до гном.
Звідси він [рибалка] здавався маленьким добрим дідуганом-гномиком, які майже в усіх казках виручають із біди велетнів (Руд., Вітер.., 1958, 234).
Словник української мови (СУМ-11)