Значення в інших словниках
-
гномик —
гно́мик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
гномик —
ГНО́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до гном. Звідси він [рибалка] здавався маленьким добрим дідуганом-гномиком, які майже в усіх казках виручають із біди велетнів (М. Руденко); По мохах нечутно ходили гномики і ховали мед поезії у лісах (Л. Костенко).
Словник української мови у 20 томах
-
гномик —
див. низький
Словник синонімів Вусика
-
гномик —
ГНО́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до гном. Звідси він [рибалка] здавався маленьким добрим дідуганом-гномиком, які майже в усіх казках виручають із біди велетнів (Руд., Вітер.., 1958, 234).
Словник української мови в 11 томах