гномик
гно́мик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до гном.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гномик — гно́мик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гномик — ГНО́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до гном. Звідси він [рибалка] здавався маленьким добрим дідуганом-гномиком, які майже в усіх казках виручають із біди велетнів (М. Руденко); По мохах нечутно ходили гномики і ховали мед поезії у лісах (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
- гномик — див. низький Словник синонімів Вусика
- гномик — ГНО́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до гном. Звідси він [рибалка] здавався маленьким добрим дідуганом-гномиком, які майже в усіх казках виручають із біди велетнів (Руд., Вітер.., 1958, 234). Словник української мови в 11 томах