гномон

гно́мон

-а, ч.

1》 Старовинний астрономічний інструмент, що являє собою вертикальний стрижень на горизонтальній площадці, за допомогою якого визначають висоту і азимут Сонця.

2》 Сонячний годинник, що діє за допомогою цього інструмента.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гномон — гно́мон іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гномон — ГНО́МОН, а, ч. 1. Старовинний астрономічний інструмент – вертикальний стрижень, що відкидає на горизонтальну поверхню тінь, за довжиною і напрямом якої визначають висоту Сонця й азимут. Словник української мови у 20 томах
  3. гномон — гно́мон (грец. γνώμων, букв. – знавець) стародавній астрономічний інструмент, що складається з вертикального стрижня на горизонтальній площині. За допомогою Г. можна визначати висоту й азимут Сонця. Тепер застосовують тільки як сонячний годинник. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гномон — ГНО́МОН, а, ч. 1. Старовинний астрономічний інструмент, шо являє собою вертикальний стрижень на горизонтальній площадці, за допомогою якого визначають висоту і азимут Сонця. 2. Сонячний годинник, що діє за допомогою цього інструмента. Словник української мови в 11 томах
  5. гномон — (грец. — покажчик) Вертикальний стовп, тінь від якого у полудень показувала меридіан. Використовувався стародавніми жителями Єгипту, Дворіччя та інших країн, щоб при будівництві храмів... Архітектура і монументальне мистецтво