гномон
ГНО́МОН, а, ч.
1. Старовинний астрономічний інструмент, шо являє собою вертикальний стрижень на горизонтальній площадці, за допомогою якого визначають висоту і азимут Сонця.
2. Сонячний годинник, що діє за допомогою цього інструмента.
По тіні, яка відкидалась від стовпа на циферблат, визначали час дня. Такий годинник називали гномоном (Наука.., 12, 1960, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гномон — гно́мон іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гномон — -а, ч. 1》 Старовинний астрономічний інструмент, що являє собою вертикальний стрижень на горизонтальній площадці, за допомогою якого визначають висоту і азимут Сонця. 2》 Сонячний годинник, що діє за допомогою цього інструмента. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гномон — ГНО́МОН, а, ч. 1. Старовинний астрономічний інструмент – вертикальний стрижень, що відкидає на горизонтальну поверхню тінь, за довжиною і напрямом якої визначають висоту Сонця й азимут. Словник української мови у 20 томах
- гномон — гно́мон (грец. γνώμων, букв. – знавець) стародавній астрономічний інструмент, що складається з вертикального стрижня на горизонтальній площині. За допомогою Г. можна визначати висоту й азимут Сонця. Тепер застосовують тільки як сонячний годинник. Словник іншомовних слів Мельничука
- гномон — (грец. — покажчик) Вертикальний стовп, тінь від якого у полудень показувала меридіан. Використовувався стародавніми жителями Єгипту, Дворіччя та інших країн, щоб при будівництві храмів... Архітектура і монументальне мистецтво