гоготати

ГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

1. Видавати сильні глухі переривчасті звуки (про грім, полум’я і т. ін.).

Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає (Шевч.. 1, 1951, 113);

Тільки тепер почув [Саїд], як гоготів.. водоспад (Ле, Міжгір’я, 1953, 249).

2. Видавати звуки, схожі на «го-го» (про гусей).

Гуси під небом почнуть гоготіти (Щог., Поезії, 1958, 87);

Скільки клопоту в бабусі: Кури, пави, утки, гуси… Ті гогочуть, ті голосять — У бабусі їсти. просять (Шпак, Вибр., 1952, 68).

3. розм. Голосно, нестримно сміятися.

Пани професори про щось довго сперечались, не слухаючи і перебиваючи один одного: Іваницький тихо, замріяно, зі скаргою, крізь сльози, — Турчинович бурхливо, гогочучи (Кол., Терен.., 1959, 41);

Мов мурашня, копошиться людська маса, вигукує круті слова, гогоче (Чаб., Балкан. весна, 1960, 350).

Значення в інших словниках

1. гоготати — гогота́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гоготати — -очу, -очеш і гоготіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Видавати сильні глухі переривчасті звуки (про грім, полум'я і т. ін.). 2》 Видавати звуки, схожі на "го-го" (про гусей). 3》 розм. Голосно, нестримно сміятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гоготати — ГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Видавати сильні глухі переривчасті звуки (про грім, полум'я і т. ін.). Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає (Т. Шевченко); Тільки тепер почув [Саїд], як гоготів ..  Словник української мови у 20 томах
4. гоготати — див. горіти; густи; кричати  Словник синонімів Вусика
5. гоготати — ГЕ́ГАТИ (видавати звуки, властиві гусям), ГЕГОТА́ТИ (ГЕГОТІ́ТИ) підсил., ГЕГЕ́КАТИ, ГЕ́ЛГАТИ, ГЕЛГОТА́ТИ (ГЕЛГОТІ́ТИ) підсил., ГЕЛКОТА́ТИ (ГЕЛКОТІ́ТИ) підсил., ГОГОТА́ТИ (ГОГОТІ́ТИ) підсил., ГЕРГОТА́ТИ (ГЕРГОТІ́ТИ) підсил. — Док.  Словник синонімів української мови
6. гоготати — Гогота́ти, гогочу́, гого́чеш, гого́чуть і гоготі́ти, гогочу́, гоготи́ш, гоготя́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)