годинниковий
ГОДИННИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до годи́нник.
Столик Мічуріна був захаращений різним потрібним для роботи інструментом і частинами годинникових механізмів (Довж., Зач. Десна, 1957, 187);
// Признач. для виробництва, ремонту або продажу годинників.
Республіка автомобільної, тракторної, верстатобудівної, хімічної, радіоелектронної, годинникової промисловості — ось що таке тепер Білорусія (Рад. Укр., 27.XII 1962, 4).
Словник української мови (СУМ-11)