голгофа
ГОЛГО́ФА, и, ж., заст. Місце страти (від назви гори Голгофи в Єрусалимі, де відбувалася страта).
Не стоялося їм [Хмелевському і Хмельницькому] на одному місці, з якого так чудово було видно і натовп на площі, і саму «голгофу», як прозвав Богдан поміст кари ще з першого погляду (Ле, Хмельницький, І 1957, 184);
Вся інтелігенція зі сходом сонця піде на голгофу: трупами і кров’ю позначиться ця її остання путь… (Кач., II, 1958, 391).
Словник української мови (СУМ-11)