голоднеча

ГОЛОДНЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що го́лод 1, 2.

[Xимка:] Змалку — голоднеча та колотнеча далися узнаки (Мирний, V, 1955, 240);

Тяжка була хвороба для виснаженого голоднечею хлопчика (Бурл., О. Вересай, 1959, 4);

Про значення землеробства в житті древньоруського народу можна судити і з того, що неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднечі (Нариси стар. іст.. УРСР, 1957, 397).

Значення в інших словниках

1. голоднеча — голодне́ча іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. голоднеча — -і, ж., розм. Те саме, що голод 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голоднеча — ГОЛОДНЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що го́лод 1, 2. [Химка:] Змалку – голоднеча та колотнеча далися узнаки (Панас Мирний); Тяжка була хвороба для виснаженого голоднечею хлопчика (Ф.  Словник української мови у 20 томах
4. голоднеча — див. голод  Словник синонімів Вусика
5. голоднеча — ГО́ЛОД (тривале недоїдання через брак їжі), ГОЛОДУВА́ННЯ, ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (коли нема хліба). Пішов чоловік з косою і торбиною за плечима, а діти його висихають з голоду, мов сіно (М.  Словник синонімів української мови
6. голоднеча — Голоднеча, -чі ж. Время голоданія, голодовка. Зробив на світі він велику голоднечу: побив у полі хліб. К. Псал. 240.  Словник української мови Грінченка