голоднеча
ГОЛОДНЕ́ЧА, і, ж., розм.
Те саме, що го́лод 1, 2.
[Химка:] Змалку – голоднеча та колотнеча далися узнаки (Панас Мирний);
Тяжка була хвороба для виснаженого голоднечею хлопчика (Ф. Бурлака);
Про значення землеробства в житті давньоруського народу можна судити і з того, що неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, призводили до голоднечі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)