голоднеча
ГО́ЛОД (тривале недоїдання через брак їжі), ГОЛОДУВА́ННЯ, ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (коли нема хліба). Пішов чоловік з косою і торбиною за плечима, а діти його висихають з голоду, мов сіно (М. Стельмах); Десь після триденного голодування про їжу навіть не думалось — ніби й не існувало на світі ні борщів, ні хліба (Ю. Збанацький); Тяжка була хвороба для виснаженого голоднечею хлопчика (Ф. Бурлака); Я живу у тривозі за безправних людей з далини, Бо вмирають вони на морозі, Бо вмирають з безхліб'я вони (Я. Шпорта).
ГО́ЛОД (гостра нестача продуктів харчування у певній місцевості), ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (неврожай злаків). — У місті голод. Землю їмо... (О. Довженко); Неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднечі (з журналу); Запустілі лежать поля. А люди задихаються від безхліб'я (І. Цюпа).
Словник синонімів української мови