голоногий
ГОЛОНО́ГИЙ, а, е, розм. Без взуття; невзутий, босоногий, босий.
Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними гирлигами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Гончар, І, 1954, 202).
Словник української мови (СУМ-11)