голоногий

БО́СИЙ (про людину — який не має на собі взуття), БОСОНО́ГИЙ, ГОЛОНО́ГИЙ розм.; РОЗЗУ́ТИЙ, НЕВЗУ́ТИЙ (при підкресленні відсутності взуття в людини — у той час, коли б нормально воно в неї має бути). Продай, милий, сиві бички, Купи мені черевички, Бо я панського роду, Не ходила боса зроду (пісня); І поля зеленорунисті, і село в красі беріз, де колись у ранній юності босоногим хлопцем ріс (Д. Луценко); Перед ним стояв розпатланий, в розстебнутім чорнім мундирі, роззутий, в одних шкарпетках, плечистий рудий парубійко з револьвером у руці (Д. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. голоногий — голоно́гий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. голоногий — -а, -е, розм. Без взуття; невзутий, босоногий, босий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голоногий — ГОЛОНО́ГИЙ, а, е, розм. Який має голі, босі ноги. Голоногі жертви помчали в Олешки, шукаючи ворогів, щоб одягнутися, та полохливих обивателів, щоб підгодуватися (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. голоногий — див. босий  Словник синонімів Вусика
5. голоногий — ГОЛОНО́ГИЙ, а, е, розм. Без взуття; невзутий, босоногий, босий. Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними гирлигами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Гончар, І, 1954, 202).  Словник української мови в 11 томах