голосниця
ГОЛОСНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Гортань.
Дурний, хто, помилок лякаючись, Не смів братися до діла, — Так, як би я не їв, лякаючись, Щоб кришка в голосницю не влетіла (Фр., XI, 1952, 73).
Словник української мови (СУМ-11)ГОЛОСНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Гортань.
Дурний, хто, помилок лякаючись, Не смів братися до діла, — Так, як би я не їв, лякаючись, Щоб кришка в голосницю не влетіла (Фр., XI, 1952, 73).
Словник української мови (СУМ-11)