гоноритися
ГОНОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок., діал. Гордитися (у 1 знач.).
— Лукіяниха ще гонориться, що таку полетущу доньку має (Кобр., Вибр., 1954,164).
Словник української мови (СУМ-11)ГОНОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок., діал. Гордитися (у 1 знач.).
— Лукіяниха ще гонориться, що таку полетущу доньку має (Кобр., Вибр., 1954,164).
Словник української мови (СУМ-11)