горбань

ГОРБА́НЬ, я́, ч. Горбата людина.

Жаннет зупинилась. Горбань у чорному пальті і чорній крислатій шляпі сумно дивився на неї і хлопчика (Ів., Таємниця, 1959, 134).

Значення в інших словниках

1. горбань — -я, ч. Горбата людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. горбань — ГОРБА́НЬ, я́, ч. Горбата людина. Злегка коливаючись при ході, горбань підступив до вікна, де було ще світло, й почав розсвічувати олійну лампу (Н. Королева); Горбань у чорному пальті і чорній крислатій шляпі сумно дивився на неї [Жаннет] і хлопчика (О.  Словник української мови у 20 томах
3. Горбань — Го́рбань прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
4. горбань — ГОРБА́НЬ (горбата людина), ГОРБА́ТИЙ, ГОРБА́Ч розм., ГОРБУ́Н розм. — Був у того куркуленка ще один брат — горбань (Григорій Тютюнник); — Один горбатий мириться зі своїм горбом, другий страждає через нього, третій починає ненавидіти все людство, але...  Словник синонімів української мови
5. горбань — Горба́нь, -ня́, -не́ві, -не́м; -бані́, -ні́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. горбань — Горбань, -ня м. Горбунъ.  Словник української мови Грінченка